Україна активізувала експортні відвантаження цибулі в Білорусь

За інформацією аналітиків EastFruit, українські трейдери активізували експортні відвантаження цибулі в Білорусь. Причиною активізації відвантажень стало зростання пропозиції цибулі експортної якості на ринку України, тому що багато овочівники країни засумнівалися в перспективі зростання ціни на продукцію до закінчення сезону. У той же час на ринку Білорусі ціни на цибулю ріпчасту в березні істотно підвищилися, що зробило експорт ще більш привабливим.

За даними цінового моніторингу EastFruit, середня оптова ціна на цибулю в Білорусі минулого тижня наближалася до 27 центів США за кг, а в Україні становила 11-12 центів США за кг. Нагадаємо, що ціни на цибулю в Україні істотно не змінюються з липня 2020 року, залишаючись найнижчими в регіоні. При цьому і площі під ранньою цибулею, зокрема під цибулею сіянкою, залишаються високими, що свідчить про перспективи збереження високої пропозиції цибулі і в літній період.

До речі, поставки цибулі з України дозволили знизити ціни на ринку Білорусі і стабілізувати їх. Паралельно з цим знижуються ціни на цибулю і в Росії. При цьому ціни на цибулю в Польщі зараз приблизно такі ж, як і в Росії, але нижче, ніж в Білорусі. Польська цибуля останнім часом, переважно дорожчала.

Відзначимо також, що внаслідок зростання експорту української цибулі в Білорусь, ціни на фрахт вантажного автотранспорту зросли. Оскільки імпорту картоплі з Білорусі зараз немає, вартість фрахту за маршрутом Херсон-Мінськ зросла до $1 200.

Як раніше зазначалось EastFruit, експорт цибулі ріпчастої з України в першій половині сезону-2020/21 досяг найвищого показника як мінімум за останні п’ять років. З липня по грудень 2020 року Україна змогла експортувати майже 14 тис.тонн цибулі ріпчастої. Попередній рекордний показник поставок за цей період відзначався в 2018 році (13 тис. тонн), а в інші сезони і зовсім складав від 3 до 9 тис. тонн.

Іншими словами, в поточному сезоні у України є всі передумови не тільки встановити новий рекорд експорту цибулі ріпчастої, а й повернути собі статус нетто-експортера цієї продукції, так як імпорт в липні-грудні 2020 року склав лише 112 тонн.

«В Україні зараз основним критерієм ціноутворення на ринку цибулі ріпчастої виступає якість продукції. При цьому обсяги цибулі низької якості в сховищах досі високі, і пропонується ця продукція за вкрай низькою ціною – від $0,07/кг. У той же час за якісну цибулю покупці в Україні готові вже платити вдвічі більше – тобто до $0,14/кг, але виробники поки вважають за краще утримувати такі партії в сховищах в надії на більш істотне зростання цін в кінці сезону», – повідомляє Євген Кузін. «Однак не варто забувати, що за минулі десять сезонів значного (у кілька разів) зростання цін за період зберігання цибулі відзначалося лише в чотирьох випадках, а двічі цибуля навесні взагалі коштувала стільки ж, або навіть дешевше, ніж восени».

При цьому експерти EastFruit вказують на ще одну потенційну загрозу цінових ігор з цибулею – активний розвиток сегмента цибулі озимої, який може вплинути на ціноутворення в травні-червні, тобто в самому кінці сезону. У минулому сезоні спостерігалася подібна ситуація, коли зростання виробництва озимої цибулі ріпчастої буквально за місяць, тобто з початку червня до початку липня 2020 року в рази обвалило ціну на цибулю на ринку. Тоді ціна впала якраз до сьогоднішніх $0,10/кг, і з того періоду вона практично не піднімалася, не рахуючи епізодичних стрибків.

Звичайно потрібно врахувати, що такий обвал цін відбувся навіть в умовах дефіциту власної торішньої продукції, коли на ринку основну роль вже відігравав імпорт цибулі врожаю 2019 року. У поточному сезоні, навпаки, виробництво істотно зросло, але, в той же час, є і певні питання щодо якості цибулі, закладеної в сховища.

Очікування високого виробництва озимої цибулі навесні цього року підтверджуються і показниками імпорту цибулі-сіянки в серпні-вересні 2020 року. Імпорт цибулі сіянки в період з серпня по вересень 2020 року хоч і знизився в порівнянні з тим же періодом 2019 року, але був приблизно в три рази вище, ніж зазвичай в попередні сезони.

І це зовсім не означає, що озимої цибулі-сіянки висадили під урожай 2020 року менше. Не виключено, що площі навіть розширилися, з огляду на використання місцевого посадкового матеріалу.

Озима цибуля для України раніше вважалася відносно новим нішевим продуктом, але в останні два роки кількість виробників, що займаються її вирощуванням істотно зросла, особливо в дрібному сегменті. По-перше, фермери змогли швидко відточити технологію її вирощування, яка дозволяла їм вийти на ринок навіть раніше, ніж там з’являлася продукція насіннєвої озимої цибулі і значно раніше, ніж ранні сорти ярої цибулі. По-друге, використання цибулі-сіянки для виробництва озимої продукції в деяких областях дозволяє вирощувати її навіть без зрошення і без спецтехніки навіть маленьким фермерам, що дає можливість знизити інвестиції і виробничі витрати. Також почав з’являтися поки що невеликий сегмент ярої цибулі-сіянки, яка має одну велику перевагу – дуже короткий період від вкладення коштів до отримання виручки, оскільки, за словами експертів-практиків, вона дозріває раніше, ніж ранні сорти насіннєвої цибулі.

У будь-якому випадку прогнозувати розвиток подій на українському ринку цибулі зараз непросто. Очевидно, що якісна продукція знайде свого покупця, однак, можливо, її власникам варто вже зараз подбати про пошук ринків збуту за межами країни, тому що зростання внутрішньої ціни на цибулю в останні три місяці сезону, що залишились до масової появи на ринку озимої цибулі, зовсім не гарантоване.

«Розвиток овочівництва та картоплярства в Україні неможливо без початкової орієнтації бізнесу на експорт в країни світу, які мають високі вимоги до якості продукції. Адже як тільки ми отримуємо трохи більше цибулі, ніж потрібно для внутрішнього ринку, ціна на неї відразу обвалюється нижче собівартості, і тисячі тонн цибулі в кінці сезону виявляються на смітнику, а експорт здійснюється в авральному режимі. Якщо ж виробництво цибулі виявляється нижче потреби ринку, то ціни також різко злітають вгору, щоб зробити імпорт привабливим для постачальників, адже цибуля – це товар з низькою еластичністю попиту – її практично нічим замінити в рецептурах страв», – пояснює Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

«Відповідно, вже багато років, наші виробники змушені грати в своєрідне казино, гадаючи, коли продавати цибулю, а коли її притримувати. А в казино, як відомо, завжди виграє казино. Якщо ж їх виробництво буде орієнтовано на експорт, тобто не на вирощування цибулі і реалізації її в сітках зі сховища, а на виробництво готового продукту: відсортованого, каліброваного, упакованого і т.п., якщо у них будуть всі необхідні для експорту сертифікати, якщо вони будуть постійно працювати над пошуком стабільних контрактів з імпортерами, то ризик падіння ціни на цибулю буде мінімізований. Адже завжди буде альтернатива внутрішньому ринку, причому часто більш приваблива. Наприклад, ми вже зараз могли б системно працювати над забезпеченням цибулею мереж супермаркетів на Близькому Сході, у нас є непогані можливості з експорту цибулі в Румунію і Болгарію, ми можемо розвивати напрямок очищення і заморозки цибулі і навіть експорту очищеної цибулі в свіжому вигляді в країни ЄС. Орієнтація на готовий продукт, а не на сировину, допомогла б Україні стабілізувати цей ринок в значній мірі і знизити ризики для нових інвесторів», – говорить Андрій Ярмак.

Источник: https://east-fruit.com/

error: Content is protected !!