Свиням або на переробку. Чому в Україні не розвивається крохмальна галузь

Потреби України в крохмалі оцінюються в 12 тис. т, на вітчизняних лініях виробляють близько 6 тис. т, хоча загальні наявні потужності виробництва можуть забезпечити 40-45 тис. т продукції.

АgroPortal.ua з’ясував, чому сьогодні в Україні простоюють крохмальні заводи.

Ключові гравці крохмального виробництва в Україні

В Україні п’ять діючих операторів, що виробляють картопляний крохмаль. Чотири з них знаходяться у Чернігівській області: «Ю-Старч», ФГ «Бородюк», «Левона С» та «Вимал». Підприємство «Крохмалепродукти Оране» розташоване у Київській області.

До числа діючих виробників крохмалю до недавнього часу входило підприємство «Агроінтех», проте вже другий рік як вони припинили виробництво цього продукту. Також не працюють ще дві потужності в Тернопільській області: Товстеньківський крохмальний завод, а також стара лінія Самослусківського крохмалезавода в Гусятині.

Щоправда в цьому сезоні запланований запуск нового виробництва у Львівській області — «Централ Плейнс Груп Україна» («CPG Україна»).

Тонкий лід картопляного бізнесу

Лідером виробництва крохмалю в Україні є підприємство «Вимал». Проте, незважаючи на сучасне обладнання та значні потужності переробки, минулого сезону на заводі було вироблено лише 4 тис. т крохмалю.

Проблема номер один для переробників — ціна та якість сировини, коментує директор підприємства «Вимал» Сергій Самоненко. В Україні дуже дорога сировина. Щоб отримати 1 кг крохмалю, потрібно 7 кг картоплі. Природно, що виробники картоплі прагнуть продати бульбу якнайдорожче — іноді по 15-20 грн/кг. При цьому ринкова ціна крохмалю — 19 грн/кг.

У Європі ціна картоплі, що йде на крохмаль, — 6 євроцентів/кг в сезон, може підніматися до 9 євроцентів узимку.

«Ми платимо 8 євроцентів за кілограм (базовий розрахунок ґрунтується на платі за вміст крохмалю в картоплі, минулого сезону це було 12 копійок за 1% крохмалю). Щоб виробництво крохмалю було економічно доцільним, вхідна сировина повинна коштувати, як у Європі», — зазначає директор «Вимал».

Картопляна революція

«З 2014 р. «Вимал» втілював програму з розповсюдження спеціальних сортів картоплі з високим вмістом крохмалю. У 2019 р. отримали гарний результат — у половини картоплі, що йшла на переробку, вміст крохмалю складав 20%, іноді — 23%. За таку картоплю платили 20 копійок за 1% крохмалю, тобто 4-4,6 грн/кг, на той час це було 15 євроцентів», — пояснює Сергій Самоненко.

Проте безпричинна ревальвація національної валюти восени 2019 р. призвела до пограбування цілих галузей.

«Автоматично ми стали експортно неспроможними, уряд запросив до країни імпорт. Ціна на крохмаль на внутрішньому ринку впала з 28 до 18,30 грн/кг. Паралельно відбувалося подорожчання води (на 40%), газу (з 6 тис. грн до 19 тис. грн за куб. м) та електроенергії (вдвічі), особливо за рахунок розподілу», — розповідає він.

За таких умов рентабельність виробництва була 15%, ціна знизилася на 30%, а енергоносії підвищилися з 30 до 300%. Дохідна і затратна частини перетнулися в зоні мінуса. Щоб утриматися на плаву, змушені були відпрацювати двократним зменшенням вартості сировини.

На порозі нового сезону переробки картоплі

«Головне питання нового сезону — чи витримаємо конкуренцію зі свинями, — розповідає Сергій Самоненко. — За радянських часів картоплю поділяли на насіннєву та продовольчу. Відбракованою дрібною, різаною та битою годували свиней. І от коли свині гидували їсти цю картоплю, тоді вона йшла на крохмаль, і лише на крохмаль. Тому переробники фактично конкурували із свинарями».

Свого часу, щоб зламати цю ситуацію, інвестори «Вималу» розширили та провели модернізацію потужностей виробництва, щоб виробляти не лише крохмаль, а й протеїн, волокна і добрива з картоплі. Були залучені власні та кредитні кошти, перша лінія була здана в 2018 р.

«Тобто ми хотіли, щоб фермер вирощував спеціальну картоплю і всю здавав на крохмальний завод. Так працюють на Заході», — коментує Самоненко.

Наразі виходом із замкненого кола може бути підвищення ефективності українського картоплярства. Державна програма розвитку картоплярства має на меті покращити ситуацію, проте наразі виділено лише 50 млн грн на всю галузь, тоді як такої суми потребує кожне господарство з виробництва картоплі.

У ФГ «Бородюк» також відзначили, що найбільшою проблемою є дефіцит якісної сировини.

«Ціна крохмалю на внутрішньому ринку настільки низька, що виробництво виходить збитковим, а для експорту бракує обсягів», — додає директор підприємства «Левона» Василь Левицький.

«Імпортний крохмаль — ще одна загроза для вітчизняних виробників. Основна маса імпорту йде з Білорусі.», — зауважує Сергій Самоненко.

Біопластик  перспективний напрямок для крохмалевиробників

Очікування на нинішній сезон поки що незрозумілі, проте позаминулий був ще гірший, додає директор ТОВ «Крохмалепродукти Оране» Володимир Святюк, оскільки завезли багато крохмалю з Білорусі за низькою ціною, що фактично обвалило вітчизняну галузь.

«Ринок і досі не стабілізувався, крім того, він під тиском постачання з європейських країн. Пропозиція крохмалю — 420-450 євро за тонну, це дуже дешево. Тому варіант експорту картопляного крохмалю взагалі не розглядається. Чекаємо на розвиток внутрішнього ринку», — пояснює він.

Також перспективним напрямком для крохмальної галузі може стати виробництво розкладаних біоматеріалів, біопластику.

«Ми проводимо і власні розробки, щоб налагодити виробництво сумішей для виробників поліетиленових пакетів. Проте є тиск більш дешевого кукурудзяного крохмалю. Саме з нього зараз виготовляється основний обсяг біорозкладаних матеріалів у країні, або ж завозять готову суміш із Європи чи Китаю», — пояснює виробник.

Новий гравець картопляного ринку

На цей сезон запланований запуск нового виробництва у Львівській області — «Централ Плейнс Груп Україна» («CPG Україна»). Потужності дозволять переробляти 15 т картоплі на годину і 50-60 тис. т картоплі за сезон. На заводі буде встановлено обладнання шведського виробництва Larsson Sweden.

Цей сезон буде тестовий, перероблятимуть картоплю власного виробництва, розповідає директор заводу Юрій Пульгун.

«Маємо вже 1 тис. га під картоплею, з них 200 га — це крохмальні сорти з умістом крохмалю 20% та урожайністю понад 50 т/га. В майбутньому плануємо 40% сировини отримувати з власних полів, а решту — від локальних фермерів», — зазначає він.

Зараз вже ведеться робота по створенню платформи співпраці з місцевими сільгоспвиробниками — вирощування висококрохмальної картоплі під контракт, із зафіксованою ціною.

«Це буде екосистема із залученням багатьох учасників — від сертифікованих насіннєвих господарств, постачальників техніки до технічних консультантів та місцевих громад, які зацікавлені у розбудові економіки територій. Модель у розробці, до кінця року має бути спланована, і ми будемо пропонувати співпрацю з аграріями вже на сезон-2022», — додає Юрій Пульгун.

Джерело: Валентина Оврас, АgroPortal.ua

error: Content is protected !!