Нові виклики, нові можливості – як виробникам картоплі збільшити прибутковість бізнесу

Поточний рік не можна назвати вдалим для українських виробників картоплі. Холодний початок сезону збігся у часі із засиллям імпортованої продукції на внутрішньому ринку. Останній чинник утримує закупівельні ціни на низькому рівні, а погодні умови та розвиток хвороб рослин підштовхують картоплярів до додаткових інвестицій у виробництво. І якщо з обсягом вирощування у господарств усе складається більш-менш вдало, то досягнення належної якості, якої вимагають торговельні мережі, залишається під питанням.

Саме для того, щоб отримати відповідь на запитання, як виростити достатній врожай картоплі належної якості за оптимальних витрат, компанія «Сингента» запросила виробників на чергову зустріч Картопляної майстерні, що проводиться в рамках Клубу стратегічних партнерів.

Втім, обговорення під час зустрічі було набагато ширшим і торкнулося всіх або майже всіх питань, що постають у фермерів: від загальних технологічних рекомендацій та методів запобігання резистентності до рентабельності встановлення крапельного зрошення ділянок із картоплею.

ПРО РОЗВИТОК КЛУБУ СТРАТЕГІЧНИХ ПАРТНЕРІВ

Керівниця Клубу стратегічних партнерів Ольга Вербицька коротко нагадала учасникам і гостям Картопляної майстерні, для чого компанія «Сингента» ініціювала у 2018 році створення Клубу, який об’єднав виробників плодоовочевої продукції, переробників, торговельні мережі, HoReCa, інвесторів тощо.

До цього підштовхнули постійне зниження обсягів професійного виробництва картоплі та овочів в Україні, падіння якості, що викликало нарікання збутових мереж і зростання частки імпортованої продукції на полицях.

Загальною метою, яку поставила перед Клубом «Сингента», було впровадження стандартизації продукції, створення нового клубного бренду для виробників овочів та фруктів, запровадження пакування та багато іншого. Буквально протягом року, завдяки протоколам застосування засобів захисту рослин, технічному супроводу експертів компанії, допомозі у підборі сортів, Клуб став гарантом якості для овочів та фруктів, що виробляються господарствами-учасниками.

Здійснюється постійний контроль продукції на залишки пестицидів та інших препаратів, і, якщо врожай відповідає стандартам, «Сингента» надає компанії-учасниці право використати логотип Клубу як знак перевіреної якості. На упаковці розміщено QR-код, що веде на сайт, де розміщена інформація про поле вирощування, технологію, виробника, результати тестів тощо.

Наразі Клуб надав право логотипу п’ятьом виробникам овочів та фруктів (з минулого року програма розширена і на ягоди), до нього приєдналися декілька великих торговельних мереж.

А на цей рік компанія поставила собі амбітну мету — просування ідеї безпечної плодоовочевої та ягідної продукції серед кінцевих споживачів та заохочення їх до споживання саме вітчизняної якісної продукції. «Сингента» мислить у цьому питанні глобально і ставить запитання: чому середній вік європейця значно перевищує такий показник українського мешканця? І одна зі складових довголіття полягає саме у споживанні продуктів виробників, що пройшли сертифікацію GLOBALG.A.P., частиною якої є якраз дотримання протоколів вирощування.

ПРО ЗАПОБІГАННЯ РЕЗИСТЕНТНОСТІ

Власне, тому, як саме отримати якісну продукцію та досягти високої врожайності, традиційно присвятив свій виступ провідний технічний експерт компанії «Сингента» Володимир Борисенко. Цього разу він приділив увагу такій знайомій усім аграріям проблемі, як резистентність, та розповів про способи її уникнення. Фахівець поділився даними останніх досліджень вчених Німеччини, які вже були застосовані на практиці фермерами ЄС.

Картопля за період вегетації стикається з низкою проблем: хвороби, шкідники, розвиток бур’янів, що притаманні саме цій культурі. Існують певні агротехнічні прийоми боротьби з ними, та всі аграрії знають, що насправді вирішити проблему можливо лише шляхом хімічної обробки посівів.

Але тут криються два небезпечні моменти. По-перше, проблему треба чітко ідентифікувати — виявити, яка саме хвороба вразила картоплю, визначити фітопатоген. На різних полях проблеми можуть бути різними, що ускладнює прийняття рішення. І відповідно до отриманого результату вже обирається конкретний препарат.

По-друге — що випливає з першого пункту — якщо проблема ідентифікована неправильно, виробник починає застосовувати різні препарати, влаштовуючи на полі справжній вінегрет з різних діючих речовин з усіма наслідками для врожайності та якості отриманої продукції.

Але навіть за позитивного результату обробки заспокоюватися рано — патогени, шкідники, що вижили при обробці, починають утворювати форми, стійкі до певної застосованої діючої речовини, тобто виникає резистентність. Не можна одну й ту саму діючу речовину вносити раз по разу протягом сезону — це тільки погіршить ситуацію. І це стосується не тільки хвороб рослин — у бур’янів з’являється більший шар воскового покриття, шкідники утворюють нові стійкі форми тощо. До того ж стрімкі кліматичні зміни вже запустили еволюційні механізми хвороб чи шкідників — тому і традиційні препарати, які чудово себе зарекомендували, також треба постійно переглядати.

Особливу увагу потрібно звернути на хімічний клас, наприклад, пестициду. Якщо препарат має моносклад (на основі однієї діючої речовини), готуйтеся до утворення резистентних форм. Ефективнішими будуть препарати зі складними формуляціями, хоча вони і можуть коштувати дорожче.

Другий момент — належна якість хімічних обробок як з урахуванням особливостей рельєфу поля, так і з точки зору правильності підготовки робочого розчину. І, нарешті, слід пам’ятати про небезпеку заниженого дозування. Якщо обробляти посіви «потрошку», то це — пряма дорога до виникнення резистентності.

Крім того, при виборі препарату має значення не тільки діюча речовина (вони на ринку не є великим секретом і застосовуються всіма виробниками агрохімії), а й формуляція. Наприклад, дисперсність розчину буде прямо впливати на якість обробки, оскільки має прямий вплив на рівномірність покриття рослини розчином. І для кожної формуляції потрібно правильно обирати тип розпилювача — неправильний тип знижує якість обробки до 20% і посилює можливість виникнення резистентності.

Наостанок треба врахувати, який препарат буде наступним у хімічній обробці — не варто тільки через бренд застосовувати препарати з однією діючою речовиною, слід врахувати потужність дії препаратів та не розпилювати слабший препарат.

Втім, як зазначив Володимир Борисенко, усім виробникам доступні протоколи, за якими слід діяти — в них є і рекомендації щодо складу препаратів та концентрації розчину, що допоможе запобігти перевищенню норм залишків агрохімічних препаратів.

ПРО ЕФЕКТИВНІСТЬ КРАПЕЛЬНОГО ЗРОШЕННЯ

Про необхідність технологічних змін у вирощуванні картоплі учасникам Майстерні розповів генеральний директор «Агріко Україна» Микола Гордійчук на прикладі впровадження компанією крапельного зрошення. За його словами, попри те що господарство розташовано у сприятливій за кліматичними умовами Київській області, брак вологи останніми роками відчувається все сильніше. Тим паче для такої вологолюбної культури, як картопля.

Тому цього року «Агріко» запровадила крапельний полив на 20 га картоплі, поруч розташовувалося контрольне поле 10 га без зрошення. Крім того, для контролю була встановлена метеостанція — від початку сезону до початку серпня випало 200 мм опадів, що є аномально низьким рівнем. І тільки 3 серпня за декілька годин випало ще 40 мм дощу.

Раніше господарство застосовувало полив барабанними дощувальними установками і витрачало 150–180 м3 води на гектар за один полив. Це було неефективно — поверхневий полив призводив до стікання води у западини, а сам процес на 20 га розтягувався на два тижні. Крапельне зрошення, по-перше, знизило норму витрати води до 50–80 м3 на гектар, а зволоження стало рівномірним — кущі картоплі отримували воду безпосередньо у гребінь. По-друге, полив здійснювався по 10 га на день, тобто картопля отримувала необхідну кількість води раз на два дні та постійно перебувала у комфортних умовах. По-третє, разом з водою можна вносити окремі добрива і засоби захисту рослин, що знижує витрати як на самі препарати, так і на експлуатацію техніки.

Але головними для «Агріко» були результати порівняння з контрольною ділянкою. Для чистоти експерименту висаджувалися однакові сорти з однаковою густотою — 63 000 бульб на гектар. На крапельному поливі кількість картоплин на кущі становила 18, а на контрольній ділянці без зрошення — 14. А ось оцінка валового збору взагалі вражає. На крапельному зрошенні вона становить близько 42 т/га, а без поливу — 24 т/га. По насіннєвій картоплі — 34 т/га (зрошення) та 20 т/га (контрольна ділянка). Коментарі просто зайві.

ЩО КАЖУТЬ ЛЮДИ

Михайло Папченко, фермер, Чернігівська область:

— Господарство у нас невелике — під картоплею задіяно 10 га, і це близько 10% усіх наших площ. Але ми думаємо розширяти саме картопляні насадження — на наших піщаних ґрунтах і за достатньої зволоженості ця культура дуже рентабельна. Тому я і приїхав на Клуб стратегічних партнерів «Сингента» — дізнатися про можливості нових технологічних рішень. Тим паче, що всю систему захисту ми беремо саме «Сингента», а посадковий матеріал — від «Агріко». Дуже цікаві доповіді, корисна інформація про випробовування нових сортів, що були зареєстровані у 2021 році. А цифри, що почув, просто вражають: отримати лише за рахунок крапельного зрошення удвічі більшу врожайність картоплі навіть без переходу на іншу, більш високу технологію! Ми вже давно думали переводити наші посіви на такий тип поливу, але тут я наочно переконався: це потрібно робити негайно. Ми вже порахували, що за вдалого сезону повернемо інвестиції у крапельне зрошення лише за рік. Тож Клуб — це дуже вдалий формат для таких виробників, як наше господарство.

Богдан Вашека, менеджер із закупівлі фруктів та овочів локальних виробників компанії Good Wine:

— Наша політика закупівель плодоовочевої продукції передбачає наявність усієї необхідної документації, що підтверджує якість. Відповідно, ми готові, наприклад, платити виробникам за проведення аналізів залишків пестицидів і враховуємо витрати у закупівельній ціні. Так, це підвищує цінник на полиці, але наш клієнт завжди впевнений у товарі, який він придбав. Крім того, для нас критична стабільність поставок продукту певної підтвердженої якості. На жаль, більшість локальних виробників воліють продати ту ж картопля прямо з поля, отримати менший дохід, але не нести додаткові витрати на проведення досліджень, зберігання, сортування тощо. Наступний крок, якого ми чекаємо від виробника, — стабільність якості сорту картоплі протягом року. У нас є ресторани, де важлива стабільність смакових характеристик. Плюс до цього критичним є чітке розділення сортів для варіння та смаження — не можна допускати жодного змішування, це зіпсує страву. І тут для нас важлива співпраця з такими компаніями, як «Агріко», що на окремих ділянках вирощують певні сорти саме для наших потреб, а потім належним чином забезпечують зберігання. Для нашої мережі ми поки обрали її сорти Арізона, Пікассо і Констанс. Під час сезону ми повністю виводимо імпортну картоплю з асортименту — працювати з локальними виробниками зручніше та швидше. А імпорт на полицях та у ресторанах з’являється у міжсезоння, головним чином із Франції — це ті сорти, які в Україні непопулярні, наприклад Franceline.

Олена Сучик, категорійний менеджер, категорія фрукти та овочі компанії «МЕТРО Кеш енд Кері Україна»:

— Простір для розвитку є завжди у будь-якому виді діяльності. На плодоовочевому ринку гостро бракує системних постачальників — з якими можна було б співпрацювати, як кажуть, із заплющеними очима. Є питання до якості продукції вітчизняної плодоовочевої групи, стабільності роботи компаній, готовності гарантувати стабільний обсяг. Тож поле для співпраці з мережами просто величезне. Притому що в сезон наш фокус — на локальних виробниках ягід, фруктів або тієї ж картоплі. Наша політика така, що між локальним виробником та імпортом за рівної якості та системності у роботі «МЕТРО» завжди обере місцевого постачальника. Адже для нас це простіше — швидше, не треба вибудовувати складну логістику, проводити партію товару через митницю і ще багато аргументів. Тож майбутнє для співпраці мереж та локальних виробниках — за об’єднаннями господарств або великими господарствами. Тут є позитивні зрушення, багато виробників вже калібрують продукцію, миють, фасують та приділяють велику увагу якості. Бракує системності у роботі.

Сергій Калантаєвський, директор компанії «Веснодар», Київ:

— Наша компанія працює як гуртовий посередник і продає насіннєву картоплю домогосподарствам через інтернет. У нас вже тисячі клієнтів, а посадковий матеріал закуповуємо у різних постачальників, зокрема й «Агріко». Саме «Агріко» є головним нашим партнером, її насіння користується найбільшим попитом. Лідер наших продажів — ранній сорт Рів’єра. Хоча зараз за темпами росту реалізації дуже помітно додав ранній сорт Арізона. Також одним з наших хітів є насіння середньопізнього сорту Пікассо. Ми постійно стежимо за новими сортами, і Клуб стратегічних партнерів — чудовий майданчик для спілкування та отримання інформації про якісний посадковий матеріал. Якість — це наша фішка, що дозволяє нам зростати щорічно на 30% у продажах. І саме співпраця з «Агріко Україна» гарантує можливість отримати якісне насіння та запропонувати його клієнтам.

ПРО ВИПРОБОВУВАННЯ ПОЛЕМ

У переконливості аргументів, що були озвучені у рамках Картопляної майстерні, учасники Клубу стратегічних партнерів мали змогу наочно переконатися під час польової частини заходу — на демонстраційних ділянках «Агріко Україна». Господарі запросили їх до того самого поля картоплі, де було запроваджено крапельне зрошення, і не пошкодували викопати добру сотню кущів двох десятків сортів бульби, що перебувала на різних ступенях вегетації — від повної «готовності» раннього сорту Рів’єра до середнього ступеня формування коренеплодів середньопізніх Пікассо або Рудольф.

Різниця дійсно була помітна навіть непрофесіоналам, не кажучи вже про фермерів, які зібралися довкола спеціалістів «Агріко». Кущі формували дещо більшу кількість бульб, та головним був їх розмір, що повністю відповідав заявленим для сорту параметрам. Врожай з кожного викопаного куща одразу ретельно зважувався. Навіть для середньопізніх сортів, які ще не закінчили формування, вага картоплин вже не була нижчою за 1,2–1,5  кг, а для ранніх сортів, яких на поливі, до речі, можна збирати по два врожаї на сезон, значно перевищила 2 кг.

На додачу експерти компанії «Агріко» ознайомили учасників з детальним протоколом обробітку, внесення засобів захисту рослин та добрив на прикладі ділянки із середньораннім сортом Алюетт.

Тож Картопляна майстерня перетворилася на справжній картопляний майстер-клас теорії та практики від компаній «Сингента» та «Агріко Україна».

Джерело: https://landlord.ua/

error: Content is protected !!