Гарбузовий дисбаланс. Чому найбільш рентабельна культура вирощується за залишковим принципом

Гарбуз – недооцінена культура в Україні як за рівнем виробництва, так і споживання. Через недостатню кількість точок переробки сировини і використання фермерами ручної праці в процесі вирощування сьогодні практично все вирощене насіння відправляється на експорт.

Про це розповів фермер з Черкащини Андрій Вертеба, який вже п’ятий рік займається вирощуванням гарбуза і в цьому сезоні планує посіяти до 25 га цієї культури.

«Ми постійно намагаємося розширюватись і для цього добираємо земельні ділянки в оренду. Крім власних паїв в основному беремо городи односельчан, адже взяти великі ділянки на полях сьогодні дуже проблематично, так як в земельній сфері маємо велику конкуренцію. Тому поки ми вкладаємо всі свої ресурси в кількість, а не якість. Зосередилися на площах, адже розуміємо, що через два роки в селі взагалі не буде вільної землі», – зазначає Андрій Вертеба.

У цьому сезоні гарбуз сама дорога та вигідна культура, вартість 1 кг насіння – 85 грн., тобто за 1 тонну дають 85 тис.грн.

«У 2020 році максимальна врожайність була 750 кг/га, але на круг – 400 кг/га сухого насіння. Це пояснюється погодними умовами і власними недоробками. На Полтавщині в Лубнах в цьому році фермери збирали 850 кг/га на круг, а в минулому – майже 1000 кг/га », – зазначає Андрій Вертеба.

За його словами, у вирощуванні гарбуза найважливіше вчасно його посіяти: якщо це зробити рано, є ризик, що весняні морози знищать посіви, якщо пізно – рослина не встигне набрати силу до літньої спеки.

«Терміни посіву гарбуза по території України відрізняються відповідно до кліматичних особливостей. У Черкаській області починаємо посів з 25 травня. Сіємо в міжряддя 2 метри, але плануємо переходити на міжряддя 1,4 м, з розрахунку 3 насінини на 1 м. Робимо дві прополки міжрядь трактором і одну – в рядку, і для цієї роботи наймаємо людей. Гербіциди не використовуємо. Вносимо добрива під рядок – 50 кг/га селітри, також здійснюємо підживлення по листу препаратом Вимпел», – розповідає фермер.

Додає, що сіють гарбуз сорту Український багатоплідний, але серед фермерів також популярні сорти Данка Полька, Болгарка.

«Справа більше не в сорті, а в точці збуту. Сіяти потрібно те, що завжди і за доступною ціною можна продати. Врожайність цих сортів майже однакова, а різниця в обробці і посіві», – зазначає Андрій Вертеба.

Що стосується реалізації, то майже всі фермери збувають вирощене перекупникам, адже особливість гарбузового ринку полягає в тому, що малому виробнику важко вийти на прямий збут.

«Ринок збуту для фермерів – тільки перекупники, оскільки з нашими партіями не вийти на переробку, адже там потрібні обсяги, певна фракція, доставка до покупця», – пояснює фермер з Дніпропетровщини Віталій Будильський.

Він вирощує гарбузи вже три роки, в 2020 році під культурою мав площу понад 4 га.

«Врожайність в нашій місцевості сягає 400-500 кг/га за умови вирощування без добрив і зрошення. Найважче – це боротьба з бур’янами, яка передбачає ручну працю. Вважаю, що це головна причина непопулярності гарбуза серед великих господарств», – зазначає Віталій Будильський.

 

Джерело: agroportal.ua

error: Content is protected !!