10 млрд на смітник або чому дешева брудна картопля коштує набагато дорожче і для споживача, і для фермера, і для супермаркета?

Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), керівник регіонального проекту поліпшення можливостей для торгівлі продуктами з високою доданою вартістю в Таджикистані, Узбекистані, Молдові та Грузії, переконаний, що чиста (в т.ч. і мита) картопля обходиться всім учасникам ринку значно дешевше, ніж брудна. І для споживача чиста картопля коштує дешевше, ніж брудна.

Почнемо із споживачів, тому що це занадто очевидно. Разом з брудною картоплею споживачі в супермаркеті купують … так, землю.

Скільки ж землі ми купуємо? Оцінки тут найрізноманітніші, але візьмемо середній показник – 5% ваги покупки – це бруд або грунт. Якщо врахувати, що щорічно в Україні за гроші продається трохи більше 1 млн тонн картоплі для споживання (оцінки аналітиків Fruit-inform), то 50 тис. тонн родючої сільськогосподарської землі наше суспільство щороку відправляє в міста, а потім на сміттєві звалища.

Візьмемо середню роздрібну ціну на брудну картоплю сьогодні, яка становить близько 9 грн./кг. При цьому 0,5 грн. при покупці споживач заплатив за бруд!

Брудна картопля має вади, яких ми через бруд не бачимо: механічні пошкодження, хвороби, нерівності тощо В результаті, після її миття доводиться видаляти ушкодження. І хоча тут теж все залежить від того, як пощастить, але середній відсоток втрат власне вже ваги картоплі після видалення всіх дефектів, буде близьким до 15%. Отже, після мийки і доочистки, з нашого кілограма картоплі, у нас залишилося всього лише 800 грамів. А за бруд і дефекти споживач заплатив 1,8 грн/кг і відразу ж викинув ці гроші в сміттєву корзину.

Таким чином 800 грамів брудної картоплі нам обійшлися в 9 грн./кг, а значить, вартість кілограма виходить вже на рівні 11,25 грн./кг. Зараз миту розсипну картоплю в Україні можна знайти за такою ж ціною і навіть дешевше – в Metro Cash & Carry в Києві, наприклад, один кг митої картоплі вроздріб коштує 9,90 грн./кг, тобто вже дешевше!

Але це ще не все! В Україні люди не люблять враховувати власний час. Але ж він теж має вартість, яку легко порахувати. Отже, останні дані, які є  про середній рівень заробітної плати – це листопад 2020 року та середня по Україні ЗП становить 11 тис. 987 грн. Якщо вважати, що в середньому в місяці 22,5 робочих дня, а робочий день – це 8 годин, 1 година праці українця оплачується в 66,5 грн. Якщо ми витратимо на мийку і доочистку 1 кг картоплі 5 хвилин (напевно, навіть більше, тому що потім потрібно буде ще помити кухню, але будемо брати тільки 5 хвилин), то вартість цих 5 хвилин – 5,55 грн. Тобто, тільки час споживача «влетів» йому в 5,55 грн, але це навіть не за 1 кг, а за 800 грамів. Тому за 1 кг тільки витрат часу виходить на 6,94 грн !!

Тобто 1 кг брудної картоплі реально обходиться споживачеві в 18,2 грн./кг при номінальній ціні в 9 грн/кг, тобто, брудна картопля реально обходиться споживачеві в два рази дорожче, ніж чиста. Заплативши за 9 грн/кг брудної картоплі, ми до неї ще доплатимо 9,2 грн, щоб викинути ці 9,2 грн в сміття! І це при найскромніших підрахунках. В реальності різниця буде ще більш істотною.

Чи можна купити миту вагову картоплю за 18,2 грн/кг? Миту картоплю зараз можна знайти навіть дешевше 10 грн/кг.

Втрати споживачів всієї країни, якщо припустити, що за гроші у нас продається трохи більше 1 млн. тонн картоплі на рік, в цьому випадку, становитимуть неймовірні 10,0 млрд.грн! А якщо ми зараз врахуємо додаткові витрати на охорону здоров’я і втрати внаслідок тимчасової втрати працездатності через отруєння, отримані при використанні брудних овочів і брудної картоплі ?! Як тут не згадати українське прислів’я про те, чому люди бідні ?!

Так, український споживач просто банально не може собі дозволити купувати брудну картоплю – вона обходиться занадто дорого!

Давайте тепер про картоплярів, тобто виробників картоплі. У своєму блозі А.Ярмак пояснив, що орієнтація на виробництво сировини, тобто брудної картоплі без доопрацювання, робить цей продукт зовсім «невиїзним», тому що продати таку картоплю можна тільки на внутрішньому ринку. До чого це призводить? Це призводить до того, що навіть найменше перевиробництво картоплі обвалює ціни на картоплю, і продати її всю стає практично неможливо. Частина картоплі утилізується, а частина продається за ціною, що не покриває витрат на виробництво. До речі, в Україні було кілька таких років поспіль до того, як країна почала масово імпортувати картоплю.

У такі роки виробник в середньому втрачає на кожному кілограмі вирощеної картоплі близько 1 грн/кг. Виробник же, який має експортний продукт, може знайти альтернативу місцевому ринку. Та й на місцевому ринку він продає, як правило, з прибутком.

До речі, експерти прораховували можливість поставки митих картоплі і моркви з України в ОАЕ, де на полицях дуже багато цих товарів з США та Австралії навіть. Це цілком реально, перспективно і вигідно. Це лише один з прикладів. Можливостей набагато більше. Однак зараз не про це, а про втрати фермера, що не має чистої якісної картоплі в асортименті. На 100 гектарах втрати у такого фермера становлять 3 млн.грн у невдалий рік.

Це ті гроші, які дозволили б підвищити якість продукції, встановити мийку, наприклад. Але на жаль, фермери, в більшості випадків, вважають за краще викидати їх на смітник. І зараз навіть не йдеться про підрахунок, скільки витрачають грошей на транспортування бруду і сміття, який потім споживач, за рахунок свого часу і грошей, спустить в сміттєву корзину. І це сміття, до речі, потім теж потрібно буде вивезти і утилізувати. Тобто це жахливе, неекологічних рішення для країни.

Навіть якщо припустити, що за десять років таких збиткових сезонів буде всього три (насправді більше), то втрати для всієї галузі, при реалізації 1 млн.тонн на рік, складуть від 350 до 450 млн грн.

Ну а тепер про тих, хто втрачає найбільше на брудній картоплі – про мережі супермаркетів України.

Так ось, за даними дослідження Oliver Wyman, Fresh Survey, проведеного спеціально для Fruitlogistica Trend Report – “Surprises in Store” в 2019 році на підставі репрезентативного опитування споживачів в 14 країнах світу (основні країни EU, Канада, США і Росія), мережі супермаркетів з якісними плодоовочевими відділами отримують в середньому на 45% більшу виручку з метра площі, ніж мережі супермаркетів з неякісними відділами.

І зараз навіть не враховуються додаткові витрати робочої сили при роботі мережі супермаркетів з брудними картоплею і овочами. Хоча вони теж дуже істотні: і додаткова мийка, і додаткові переборки і сортування, і утилізація відходів і прямі втрати. Просто візьмемо різницю в продажах. Адже очевидно, що якісним відділ з брудними овочами і брудною картоплею, назвати неможливо. Такі магазини буквально виштовхують в спину заможних покупців, які змушені шукати магазини з якісною митою продукцією або йти на базар. На всіх базарах, до речі, картопля коштує дорожче, ніж в магазині, тому що вона там чиста і якісна!

Давайте для чистоти експерименту припустимо, що для України, яка звикла до цих неприємним картин в магазинах, різниця в продажах буде не 45%, а вдвічі нижче – скажімо 22,5% (хоча наші попередні оцінки показують, що ця різниця може бути навіть вище 45 %, але будемо брати по мінімуму). Річний роздрібний оборот в Україні в 2020 році оцінюється в 800 млрд.грн. За найбільш приблизними оцінками, на мережеві магазини самообслуговування, що мають плодоовочевої відділ, а значить продають і картоплю, припадає не менше половини обороту, тобто близько 400 млрд.

Середній класичний супермаркет Києва за рік забезпечує від 150 до 350 млн.грн. продажів. У менших містах – набагато менше. Відповідно, якщо припустити, що середні продажі по Україні на один супермаркет будуть на рівні 100 млн.грн на рік, то упущена вигода тих, хто пропонує брудні овочі та картоплю, буде досягати 20-25 млн.грн на кожен магазин щороку. У Києві ж такий супермаркет буде втрачати близько 50-55 млн.грн на рік.

Висновки очевидні – брудна картопля і брудні овочі – це величезне гальмо для розвитку плодоовочевого сектора України. Це колосальні втрати для всієї країни. Це величезні втрати для і так небагатих споживачів і це щорічне розбазарювання десятків мільярдів гривень, які могли б бути реінвестовані в розвиток галузі.

Цей шлях пройшли вже багато країн. Така трансформація відбулась в Польщі. Навіть в РФ, де більшість мереж близько 10 років тому відмовилися від брудних овочів і картоплі. І це станеться в Україні. І чим швидше це трапиться, тим краще, і тим менше мільярдів чесно зароблених українцями грошей поїде на звалище.

Джерело: https://east-fruit.com/

error: Content is protected !!